Для вас, батьки

Тест «Здібності Вашої дитини»
ПОСИЛАННЯ (за Л.Г.Терлецькою)

         Ця анкета є певним чином опорною схемою для спостереження за дитиною. Запропоновані характеристики інтересів , можуть допомогти в аналізі її поведінки, розумового або фізичного розвитку.

Дайте оцінку в балах (за п'ятибальною системою) кожній із зазначених характеристик. Якщо якась ознака властива Вашій дитині у найвищому ступені, ставте 5 балів, якщо вище за середній — 4 і так далі: Найнижча оцінка —2 бали. Підрахуйте бали за всіма характеристиками у кожній, із восьми «царин» таланту. Загальну кількість набраних балів у одній царині (наприклад «інтелектуальна здатність») розділіть на кількість запитань: (у цій царині їх 12) та отримане число запишіть у зошит. Усереднені результати порівняйте між собою.

І. Інтелектуальні здібності
Ваша дитина:

1. Набуває нових знань дуже швидко й легко.

2. Має «здоровий глузд» і користується ним у повсякденних ситуаціях.

3. Добре міркує, ясно мислить, не плутається в думках. Добре схоплює зв'язок між однією подією й іншою, між причиною і наслідком. Добре розуміє натяки, здогадується про те, що часто у прямій формі не висловлюється дорослими.  Розуміє причини  вчинків  інших людей, мотиви їхньої поведінки.

4. Швидко запам'ятовує почуте або прочитане без заучування, не витрачає багато часу на повторення.

5. Знає багато про такі події й проблеми, про які її однолітки не знають і не здогадуються.

6. Має багатий словниковий запас, вільно оперує новими словами, легко висловлює свою думку.

7. Любить читати книжки, що зазвичай читають старші на рік-два діти.

8. Розв'язує складні задачі що потребують розумового зусилля.

9. Ставить дорослим дуже багато запитань. Має різноманітні інтереси.

10. Випереджає своїх однолітків у навчанні на рік-два. Часто нудьгує на уроках через те, що навчальний матеріал їй уже добре знайомий із книг, журналів, розповідей дорослих.

11. Оригінально мислить і пропонує несподівані оригінальні відповіді та рішення.

12. Дуже  сприйнятлива,  спостережлива,  швидко реагує  на все нове  і несподіване.

ІІ. Художні здібності
Ваша дитина:

1. У малюнках і картинах використовує розмаїтість сюжетів.

2. Серйозно  ставиться   до  творів   мистецтва.   Стає                     вдумливою   і  дуже серйозною, коли бачить гарну  картину, незвичайну     скульптуру, красиво і художньо виконану річ, чує музику.

3. Оригінальна у виборі сюжету (у малюнку, творі, описі якоїсь події), складає оригінальні композиції (із квітів, малюнків, марок, листівок

тощо).  

4. Завжди готова використовувати якийсь новий матеріал для виготовлення іграшки, картини, малюнка, композиції, у будівництві дитячих будиночків на ігровому майданчику, у роботі з ножицями, клеєм тощо.

5. У години дозвілля охоче малює, ліпить, створює композиції, що     мають художнє призначення (прикраса для будинку, одягу тощо).

6. Створює малюнок або ліплення, у яких виражає свої почуття і       настрій.

7. Цікавиться творами мистецтва, може дати їм свою власну             оцінку.

8. Любить працювати з клеєм, пластиліном, глиною, зображає           події або речі у трьох вимірах і просторово.

ІІІ. Музичний дар    
Ваша дитина:   

1. Дуже швидко і легко переймає ритм і мелодію.

2. Добре співає.

3. У гру на інструменті, у пісню або танок вкладає багато енергії і      почуттів.

4. Любить музичні записи. Залюбки відвідує «живі» концерти.

5. Любить співати разом з іншими і робить це злагоджено.

6. У співі або в музиці виражає свої почуття, стан душі.

7. Складає оригінальні мелодії.

8. Добре володіє грою на якомусь інструменті.

IV. Здібності до занять науковою працею
Ваша дитина:

1. Висловлює думки ясно і точно (як усно, так і письмово).

2. Читає книжки, статті, науково популярні видання не за віком.

3. Розуміє абстрактні поняття.

4. Має чудову «моторну» координацію, особливо між зоровим сприйняттям і рукою (добре фіксує те, що бачить, і чітко записує те, що чує).

5. Після уроків любить читати науково-популярну літературу. Це їй приносить величезне задоволення.

6. Не засмучується, якщо її задум не підтриманий учителем або батьками.

7. Намагається з'ясовувати причини і зміст подій.

8. Приділяє багато часу створенню власних «проектів» (конструюванню радіоприймача, побудові телескопа, літального апарата, збиранню колекції тощо).

9. Любить обговорювати наукові події, винаходи.

V. Літературні здібності
Ваша дитина:
1. Може легко «побудувати» розповідь, починаючи від зав'язки сюжету і закінчуючи вирішенням якогось конфлікту. 

2. Придумує щось нове і незвичайне, коли розповідає про щось усім знайоме і відоме.

3. Дотримується лише необхідних деталей у розповідях, усе несуттєве відкидає, залишає головне, найхарактерніше.

4. Розповідаючи про щось, добре дотримується сюжету, розвиває основну думку.

5. Добирає у своїх розповідях такі слова, що добре передають емоційні стани героїв, їхні переживання, почуття, настрої та характери.

6. Любить писати оповідання або вірші.

7. Майстерно вводить у розповідь такі деталі, що є важливими для розуміння події, про яку йдеться, і водночас не втрачає основної сюжетної лінії.

8. Зображує у розповідях своїх «героїв» дуже жвавими, емоційними, непересічними.

VI.    Артистичний талант
Ваша дитина:

1. Легко входить у роль іншого персонажа, людини і т.ін. Цікавиться акторською грою.

2. Змінює тональність голосу; коли говорить від імені іншої людини.

3. Часто розігрує якісь драматичні сценки.

4. Передає почуття через міміку, жести та інші невербальні засоби

спілкування.

5. Прагне викликати емоційні реакції в інших людей, коли про щось із захопленням розповідає.

6. Із легкістю драматизує, передає почуття й емоційні переживання інших людей.

7. Пластична й відкрита для всього нового, не зациклюється на усталеному.

VII.    Технічні здібності
Ваша дитина:

1. Добре виконує завдання з ручної праці.

2. Цікавиться механізмами і машинами.

3. До її захоплень входить: конструювання машин, приладів, моделей потягів, літаків, радіоприймачів.

4. Може легко лагодити зіпсовані прилади, використовувати старі деталі для створення нових виробів, іграшок.

5. Розуміє причини поломки механізмів.

6. Любить креслити.

7. Читає журнали і статті про створення нових приладів і машин.

VIII.    Спортивні здібності
Ваша дитина:

1. Енергійна, створює враження дитини, здатної до великого                    обсягу фізичних навантажень.

2. Любить брати участь у спортивних іграх і змаганнях.

3. Постійно займається якимось видом спорту.

4. Бігає швидше за всіх у дитячому садку, класі.

5. Фізично скоординована, рухається легко і граціозно.

6. Любить ходити у походи, грати на відкритих спортивних майданчиках.

7. Віддає перевагу рухливим іграм (гра в хокей, баскетбол, футбол тощо).

***
Виділіть 3—4 найвищих показники. Орієнтуючись на них, намагайтеся створювати умови для розвитку здібностей вашої дитини (придбання книжок, необхідного технічного або спортивного інвентарю, дотримання режиму дня, організація занять у секціях, гуртках, студіях тощо). Знайдені параметри можливостей вашої дитини можуть також виявитися корисними й у тому випадку, якщо вона має схильність до оригінальних ідей, але цю   здатність   демонструвати соромиться  і  намагається   її  не вияв-ляти. Ви   можете підбадьорити дитину, сказавши, наприклад:  «Молодець! Ти вмієш творчо мислити».
Крім цього завдання, ви можете оцінити ступінь обдарованості і талановитості вашої дитини без зв'язку з якоюсь цариною вияву інтересів. Дій цього наведено перелік характеристик обдарованих і талановитих дітей. За спостереженнями психологів і вчителів, він містить критерії потенційної обдарованості. Анкета допоможе вам визначити рівень вияву можливостей дитини.

Скоріше здібна, ніж обдарована:

1. Моя дитина ініціативна, жвава, рухлива.

2. Вона охоче відгукується на все нове.

3. Любить усе загадкове і незрозуміле.

4. Часто потребує підтримки старших.

5. Досить легко відволікається і залишає почату справу.

Якщо на п'ять запитань видали відповіді «так», є підстави вважати вашу дитину здібною. Якщо на запитання 4 і 5 ви відповіли «ні», переходьте до наступних запитань.

Обдарована:

1. Її інтереси досить стабільні.

2. Її допитливість стійка.

3. Любить ставити й вирішувати важкі запитання.

4. Часто не погоджується з думкою дорослих.

5. Має свій погляд на все і наполегливо його відстоює.

6. Почату справу завжди доводить до кінця.

7. Має особливу схильність до певного виду занять або предмета.

8. Наполеглива у досягненні поставленої мети.

9. Має багато друзів серед своїх однолітків, із кожним знаходить спільну мову.

10. Ставить багато запитань (зокрема й на уроках).
11. Часто буває егоїстичною.

Відповіді «так» на всі одинадцять запитань дають підставу припустити, що ваша дитина обдарована. Переходьте до наступних запитань.

Яскрава обдарованість:

1. У багатьох сферах знань, у мистецтві, музиці, літературній творчості виявляє свою обдарованість.

2. Має одного, максимум двох друзів старших за себе за віком.

3. Глибоко розуміє нюанси мови, її мова дуже розвинута, має великий словниковий запас.  

4. Завжди шукає самостійні рішення.

5. У спірних питаннях опирається на власне судження, не любить загальновизнаних думок.

6. У важких ситуаціях бере на себе відповідальність.

7. Часто здається «не за віком» дорослою.

8. Добре знає власні можливості, особливості характеру і своє покликання.

9. Однаково обдарована у гуманітарних і технічних галузях.

Позитивні відповіді на ці дев'ять запитань дають підстави вважати вашу дитину обдарованою.
***
Додатково можна відповісти на запитання, що визначають наявність у вашої дитини високого творчого потенціалу.

Ознаки високого творчого потенціалу:

1. Бажання привнести у виконувану роботу елемент новизни.

2. Прагнення опанувати незнайому справу.

3. Виявляє завзятість до досягнення мети, незважаючи на невдачі.

4. Спостерігається легкість слухового і зорового запам'ятовування.

5. Є потреба помріяти на самоті.

6. Є спроможність довго думати над якоюсь ідеєю, проблемою.

7. Є здатність до абстрагування, уміння встановлювати віддалені асоціації між різними предметами і явищами.

8.Розвинена творча уява.

Характер дитини за кольором

Скільки   часу   потрібно   приділяти  дітям

Ось маленька розповідь шестирічної Світланки:

-                                 Ми з мамою дружимо. Разом ми буваємо, коли мама мене відвозить до школи на машині, а ще коли водить мене до лікаря. Вона мене тоді тримає на руках, коли в мене кров із пальчика беруть

-                                 А ще?

-                                 Ні, більше нічого разом не робимо. Мама працює. вона пізно повертається, коли я вже збираюся лягати спати.

Мама Світланки говорить:

-                                 Ми щодня щось робимо разом! Зранку чай п’ємо, у вихідні до магазинів ходимо, навіть до сауни й салону беру її із собою.

І мама, і Світланка розповідають саме так, як вони розуміють. Але для кожної з них зміст виразу «робити разом» свій. Бесіди з іншими дітьми ф батьками довели, що дорослі й діти розуміють це по-різному. Для дорослих достатньо, щоб малята просто перебували поруч із ними, коли вони роблять щось удома, розмовляють по телефону, ведуть машину, спілкуються зі своїми друзями й знайомими. А ось діти сприймають батьківський час як час, присвячений їм, тільки тоді, коли мами й татусі грають разом із ними, сидячи поруч, читають, слухають і зовсім не відволікаються на сторонні справи.

Приділяти час дитині означає не просто перебувати поруч. Слухати, займатися спільною справою, грати, читати – ось що це означає!

І це свідчить про те, що важливими є не тільки кількісні показники часу, проведеного нами з дітьми, скільки те, що ми в цей час робитимемо разом із ними.

Зважатимемо на те, що ми, сучасні батьки, дуже заклопотані. У нас є робота, ми повинні займатися власним здоров’ям, приділяти час своєму розвитку.

А якщо так, подумайте, що можна й потрібно робити разом із дитиною, щоб використовувати ефективно час, якого в нас так небагато.

Основне правило гарного спілкування батьків із дітьми

– геть мобільні та інші телефони, телевізор, який розмовляє навіть у фоновому режимі, і спілкування із друзями-подругами (це іноді дозволяється, але такі випадки описані окремо).

Так, дітям подобається розмішувати, помішувати, розтирати, додавати ложкою й, найголовніше, КУШТУВАТИ…

Приготування улюблених страв – чи це не чудово? Одночасно і поговорити можна, і навіть потримати дитину за руку, допомагаючи водити ложкою або місити тісто. Це і є «тісний контакт», якого так бракує дитині. Чому в списку спільних занять приготування їжі посідає перше місце? Тому, що сам процес приготування завжди неквапливий, їжа має гарний запах і викликає в дітей і дорослих відчуття спокою й затишку.

Це означає: разом ідемо в басейн і плаваємо на сусідніх доріжках. Або тато (мама) навчає малюка плавати. Не подобається  басейн? Тоді грайте у футбол, волейбол, теніс, баскетбол, бадмінтон. Головне – без крику, докорів і образ. Не можете дотримуватися  таких умов - тоді краще замініть ці заняття прогулянкою парком або поїздкою до лісу.

Екскурсії, прогулянки, відвідування театру і концертів, зоопарку або походи до лісу – завдяки цьому корисному часу , який ви  проведете разом із дитиною, у вас з’являються спільні враження і спогади. Пригадайте,  наприклад, як улітку ви відвідали зоопарк, а малюк навіть узимку згадувати цю чудову прогулянку.

Ось ми й дісталися цього пункту. Насправді немає нічого поганого, якщо ви колись візьмете дитину до своєї дорослої компанії .Але ви повинні зрозуміти, що робите це й для дитини  також. Тому під час спілкування зі своїми друзями дотримуйтесь кількох правил:

* не відганяйте дитину від себе ;

* не дозволяйте робити критичні зауваження на її адресу ;

* не обговорюйте дитину зі своїми друзями ;

* подбайте  заздалегідь про те, щоб вона не нудьгувала (наприклад візьміть із собою її іграшки , книжки) ;

* не затримуйтесь занадто довго, дитині може стати нецікаво.

Так-так, у кіно теж можна піти .Але спочатку уважно прочитайте анотацію до фільму або мультфільму. І якщо його зміст  не викликає у вас сумніву, можете сміливо купувати квитки .Не забудьте обговорити з дитиною те, що ви побачили, запитати її,що їй сподобалось, а що –не дуже. Нехай похід у кіно буде маленьким святом спілкування.

А іноді зовсім не потрібно кудись іти, чимсь спеціально займатись й придумувати супер-програму. Достатньо залишитися самими собою. Наприклад, у вихідний  полежати до полудня в ліжку й побалакати із сином або дочкою, пограли в лото, «Монополію» або «Ерудит», піти до місцевого супермаркету за морозивом і влаштувати таке домашнє кафе, де ви будете барменом, а дитина – відвідувачем. 

Можна організувати піжамну вечірку – одягти піжами й робити те, що забажається.

Можна провести «день навпаки» і домовитися з дитиною, що сьогодні настав той єдиний день, коли все може бути інакше, ніж завтра.            Можна співати караоке, розфарбовувати величезне полотно всіма кольорами веселки, виготовляти смішний колаж зі старих журналів, улаштувати клоунську фото сесію або кулінарний майстер-клас із приготування найсмішніших бутербродів. 

Можна написати разом із дитиною казку й влаштувати спектакль на домашній сцені, нарядившись в одяг мами й тата. І ключовим словом тут буде саме слово «разом». 

Між іншим, гра – цілком серйозна справа. Є речі, які дитині можемо розповісти тільки ми, батьки. Ми можемо допомогти своїм дітям подолати труднощі, навчитися чогось нового, не боятися невдач і спілкування. А оскільки для дитини найголовніша діяльність – це гра, то й навчати під час гри ефективніше. Саме спільні ігри з батьками діти вважають найкращим проведенням часу.

Отже, скільки саме часу потрібно присвячувати своїй дитині, щоб їй було саме досить, а не мало й не забагато?

Зважатимемо на те, що всі діти дуже різні: комусь ми потрібні зовсім не на тривалий час, і спілкування вистачить надовго, як заряду в батарейці. А комусь із малят ми потрібні всі двадцять чотири години на добу й ще двадцять п’яту, якби вона була. Але немає таких дітей, які зовсім не потребують батьківського товариства.

Тому візьмемо за правило: хоча б вихідний присвячувати дитині (дітям).

-                            А що  робити, якщо лише один вихідний?

Тоді половину цього вихідного ви просто зобов’язані приділити дитині.

Щодня ввечері дуже корисно побажати малюкові на добраніч, проспівати колискову, якщо він ще маленький, поговорити про те, що гарного (або не дуже) сталося за день. Розповісти про свої радощі або труднощі. Ще краще, якщо ви і ваша дитина ввечері вирушите на прогулянку.

Як зрозуміти, що дитина відчуває брак спілкування з батьками?

Є декілька особливих моментів, що можуть бути сигналом – «Увага! Дитині бракує нашого тепла й любові!»:

* ви помітили, що малюк часто проситься поспати разом із вами або приходить у батьківське ліжко вночі;

* дитина періодично запитує: «Мамо (тату), а ти мене любиш?»;

* іноді малюк починає розмовляти зовсім «по-дитячому», перекручуючи слова, як однорічна дитина;

* багато вередує, намагаючись привернути увагу;

* якщо ви попросите, щоб дитина намалювала родину, то не намалює себе на цій картинці;

* намагається постійно перебувати десь поблизу від вас, навіть якщо зайнята грою або малюванням.

Що робити, якщо ви повинні багато працювати або часто їздити у відрядження?

По-перше, зрозуміти, що попри все ви дуже потрібні вашій дитині, і ваше завдання – заповнити те, чого ви не встигаєте дати. Тому той час, який ви все-таки можете проводити вдома, ви повинні приділити своїй дитині, не відволікаючись на сторонні справи.

По-друге, потрібно розповідати дитині про свої почуття, обов’язково пояснюючи, чому ви змушені багато працювати або часто їздити. Наприклад, ви цілком можете пояснити дитині, що ваша робота пов’язана з відрядженнями (від’їздами), тому що вам потрібно обов’язково відвідувати інші міста або країни, щоб… (далі залежно від змісту вашої роботи).

Обов’язково запевняйте дитину в тому, що любите її та сумуєте без неї. Їдучи, не забудьте залишити свою фотографію, подарувати невелику м’яку іграшку, яка нагадуватиме малюкові про вас. Щодня намагайтеся поспілкуватися з дитиною навіть здалеку. Якщо є проблеми зі зв’язком, надсилайте смс-ки або телеграми, пишіть листи. А вже якщо й це неможливо, залиште вдома невеликі послання, і нехай ваші близькі віддають їх дитині щодня. Так малюк відчуватиме вашу любов і увагу, тому менше сумуватиме.

Коли ви повернетеся, не забудьте, що перший день або хоча б півдня ви повинні залишитися із дитиною, спілкуватися з нею, гуляти або робити щось разом.

Що робити, якщо дитина постійно зайнята і в неї бракує часу на спілкування?

На жаль, сьогодні дедалі частіше можна почути від батьків саме таке запитання. Діти відвідують спеціалізовані школи, гуртки й секції, вони виконують домашні завдання допізна. А хто ж створює нашим дітям таку програму й планує вільний і навчальний час? Звісно ж, ми з вами. Але чомусь у переліку розвивальних уроків, шкіл і студій немає місця для рядка «спілкування з мамою (татом)». Чомусь ми вважаємо, що поспілкуватися можна й так, мимохідь, у машині, за сніданком або за виконанням домашніх завдань. А згадайте, чи давно дитина довіряла вам свої секрети? Давно? А знаєте чому? Зовсім не тому, що вона вам не довіряє або не любить вас. Просто для такого «секретного» спілкування потрібен час… Але вихід зі складної ситуації «дитині бракує часу для спілкування» є: складаючи дитині план занять, потрібно пам’ятати про те, що слід обов’язково залишити в розкладі час для спілкування.

Що робити в тих випадках, коли дитина занадто прив’язана до батьків і ні на крок їх не відпускає?

Що ж, діти – «хвостики» - досить поширене явище. І скільки б часу батьки не приділяли таким малюкам, його все одно ніколи не буде багато.

Так дійсно буває: мама 24 години на добу прив’язана до свого малюка. А малюк вже зовсім не малюк. Але він звик постійно бачити маму або тата, тому не любить грати сам. Як правило, немає причини «залежної» поведінки. Вона формується через поєднання особливостей характеру дитини, типу виховання в родині й способу життя. Саме комбінування багатьох факторів сприяє появі спокійного стереотипу в поведінці дитини.

Упоратися з такою ситуацією, звісно ж, не просто, але якщо батьки готові співпрацювати із психологом, то можливо навіть у найскладніших випадках.
Коли ми дуже-дуже потрібні нашим  дітям?

·      Коли вони хворіють;

·      коли вони хвилюються й переживають (наприклад, перед іспитами, контрольними, під час конфліктів);

·      коли вони звикають до нового середовища;

·      коли ми надовго від них їдемо;

·      коли ми розлучаємося;

·      коли в родині з’являється молодший братик або сестричка;

·      коли їм страшно;

·      коли … (продовжте самі, адже ви знаєте свою дитину найкраще).

І наостанок пропоную вам прочитати короткий зворушливий вірш про те, як нашим дітям нас не вистачає.

                    Мама

Багато у мами суконь яскравих –

Синіх, зелених та золотавих.

З квітками є, і з мереживом теж,

Кожна потрібна мамі, авжеж.

В цій сукні вона на роботу іде,

А в цій – у садочок мене відведе.

В цій сукні в театр чи в кіно мама

                                               ходить,

У цій – в  магазині покупки всі

                                               зробить.

Та більше я мамин халатик люблю,

Я їй обережно його подаю –

В халатику мама квітчастому цьому

Весь вечір пробуде разом зі мною.

Притча про цінність життя

"Корисні підказки"

"Корисні підказки" – це унікальна енциклопедія у мультиках! Діти мають багато запитань, але не завжди батьки мають змогу на них відповісти. Герої цих мультиків допоможуть їм це зробити.

Що робити, коли тебе намагаються образити? Як захиститись від сонця та спеки? Як дарувати та вибирати подарунки? Як знайти нових друзів, якщо ти новенький у школі? Що краще їсти, аби бути здоровим? Діти  знайдуть багато цінних порад для себе та своїх близьких!

«Несерйозні» дитячі проблеми розглядаються у дотепній, іронічній та легкій для запам'ятовування формі.   (Див. на "Дитячій сторінці")

              ПОРАДИ     БАТЬКАМ        ПЕРШОКЛАСНИКІВ

1.     Вранці будіть дитину спокійно, з усмішкою та лагідним словом. Не згадуйте вчорашні прорахунки, особливо мізерні, не вживайте образливих слів.

2.     Не підганяйте дитину, бо розрахувати час – це ваш обов’язок.

3.     Не відправляйте дитину до школи без сніданку: у школі вона багато працює та витрачає сили.

4.     Збираючи дитину до школи, побажайте їй успіхів, скажіть кілька лагідних слів, без зауважень: «Дивись, поводься гарно», «Щоб не було поганих оцінок!».

5.     Забудьте вислів: «Яку оцінку ти сьогодні отримав?». Зустрічайте дитину спокійно, не сипте на неї тисячу запитань, дайте їй розслабитися (згадайте,  як вам важко після робочого дня). Коли дитина збуджена і охоче з вами чимось поділитися, вислухайте її.

6.     Якщо дитина замкнулась, щось її турбує, не наполягайте на поясненні її стану, нехай заспокоїться, тоді вона все сама розповість.

7.     Зауваження вчителя вислухайте не в присутності дитини. Вислухавши, не поспішайте влаштовувати сварку. Говоріть з дитиною спокійно.

8. У спілкуванні з дитиною не вживайте умовностей: «Якщо ти добре вчитимешся, то…». Часом ставлять заважкі умови, і тоді ви можете опинитися у складній ситуації.

9.     Протягом дня знайдіть (спробуйте знайти) півгодини для спілкування з дитиною. В цей час головними мають бути справи дитини, її біль, радощі.

10.     У сім'ї має бути єдина тактика спілкування всіх дорослих з дитиною. Всі питання щодо виховання дитини вирішуйте без неї.

11.     Завжди будьте уважними до стану здоров’я дитини, коли її щось турбує. Найчастіше – це об’єктивні показники втоми чи перевантаження.

12.     Пам’ятайте, що навіть діти 7 – 8 років люблять казки, особливо перед сном, або пісню, лагідні слова. Не лінуйтесь зробити це для них. Це їх заспокоїть, зніме денне напруження, допоможе спокійно заснути й відпочити. Не нагадуйте перед сном про неприємні речі. Завтра новий робочий день, і дитина повинна бути готовою до нього. Ваша доброзичливість допоможе їй у цьому. 

   

 Що повинна знати і уміти шестирічна дитина

Шестирічна дитина повинна знати:

- свою домашню адресу і телефон; 

- адресу школи;

- телефон, місце роботи батьків; 

- шлях від дому до школи. 

Шестирічна дитина повинна уміти:

- самостійно переходити вулицю, дотримуючись правил вуличного руху; 

- замкнути і відімкнути двері своєї квартири, подзвонити по телефону; 

- самостійно зібрати портфель, орієнтуючись на розклад уроків; 

- самостійно одягатися за порою року та погодою; 

 - стежити за своїм одягом, взуттям; 

- виконувати основні гігієнічні процедури (умитися, почистити зуби,  

   зачесатися, мити руки перед їжею); 

- прибрати зі столу після прийому їжі; 

 - користування туалетом. 

Також дитина повинна уміти, не відволікаючись, працювати в класі, займатися, уважно слухати вчителя та батьків, самостійно виконувати їх вказівки, голосно, чітко, не соромлячись, відповідати на запитання вчителя.